Вперше в історії європарламент скористався своїм правом на підставі Ліссабонського Договору, аби відхилити міжнародну торгівельну угоду. Під величезним тиском громадянського суспільства Європарламент відхилив сьогодні абсолютною більшістю голосів Антиконтрафактну Торгівельну Угоду (ACTA).

Цікаво, що консервативне крило євродепутатів здебільшого утрималось від голосування, в той час як переважно парламентарі країн Східної Європи переважно голосували проти угоди. До незначного числа голосів, які були віддані за схвалення угоди, увійшли, зокрема представники французької делегації (ми вже неоднарозово писали про антипіратський закон “трьох попереджень”, який діє у Франції).

Втім, після голосування представник Єврокомісії, яка наполягала на схваленні угоди, оголосив, що після отримання висновку від Європейського Суду Справедливості, куди Єврокомісія спорямували угоду для вивчення на предмет порушення основних прав і свобод людини, будуть проведені консультації з партнерами ЄС по Антиконтрафактній Торгівельній Угоді стосовно майбутніх дій. Таким чином Єврокомісія дала зрозуміти, що питання угоди залишається на порядку денному.

З переговорів, які зараз відбуваються між ЄС та Канадою, зрозуміло, що деякі положення з відхиленої Європарламентом угоди Єврокомісія намагатиметься також протягнути в текст двосторонньої торгівельної угоди.

Очікується, що інші сторони АКТУ, зокрема США та Японія, продовжать інплементацію угоди.

Напередодні голосування в Європарламенті з приводу Антиконтрафактної Торгівельної Угоди (АКТУ) доповідач з цього питання Дейвід Мартін ще раз закликав колег не підтримувати угоди, критикуючи розпливчатість визначення “комерційних масштабів”, яке є ключовим для притягнення порушників інтелектуальної власності за угодою до кримінальної відповідальності, та запровадження механізмів відслідковування поведінки користувачів у всемережжі компаніями, які надають послуги з доступу до інтернету.

Прихильники АКТУ, серед яких депутат Крістофер Ф’єлнер, переконують, що угода захистить економіку Євросоюзу від піратських товарів і збереже робочі місця в творчих галузях.

Депутат від Італії Ніколо Ріналді, однак, спростовує такі заяви, стверджуючи, що інтернет є громадським добром, на зразок біорізноманіття чи водних запасів, тож цьому простору особистої свободи не можна загрожувати правилами. Ряд прилюдних заяв інших депутатів також підкреслюють в тій чи іншій мірі цей аспект унікальності всемережжя як всесвітнього феномену, який вимагає особливого ставлення.

Експерити схиляються до думки, що на завтрашньому пленарному засідання парламенту угоду буде відхилено.

Телеканал TVI показав сюжет Тетяни Шустрової “Влада лізе у кишені музикантів” присвячений сумнівним процесам, які відбуваються на ринку роялті, про що ми вже неодноразово писали.

У сюжеті лунає багато слушних завваг, проте заради справедливості слід звернути увагу на те, що деякі коментарі представника Державної служби інтелектуальної власності мають рацію.

Зокрема, на музичному ринку дійсно склалась ситуація, коли автори піснь не отримують своїх часток винагороди безпосередньо від організацій колективного управління. На жаль, користуючись своїми перевагами у відносинах над авторами, значна частина договорів, ймовірно приголомшлива більшість, передбачає передачу авторами прав на отримання винагороди від організацій колективного управління – продюсерам.

Домінування інтересів продюсерів демонструє й сам факт того, що «Українська ліга музичних прав» є об’єднанням підприємств, засновниками якого виступають приватні компанії. Очевидно, що існує конфлікт інтересів між продюсерами і авторами, і такий уклад справ не сприяє його уникненню.