Китайський суд ухвалив рішення у спорі з приводу використання традиційних історичних форм образотворчого мистецтва, визнавши, що сучасні митці можуть отримати захист авторського права за умови, що до твору традиційного народного мистецтва будуть додані нові оригінальні елементи.

Правовий спір у справі стосувався зображення макіяжу акторів пекінської опери – традиційної форми китайського театрального мистецтва, в якій поєднуються, музика, співи, показ мімів, танок і акробатика. В 1992 році художник Жао Менглін створив альбом картин під назвою “Макіяж обличчя в пекінській опері Китаю”, в якому замістив 568 типів макіяжу. Згодом, дизайнерська компанія Century Sunshine використала одне з таких зображень у своєму логотипі, який надзвичайно схожий до авторського малюнку з альбому.

Представники відповідача, Century Sunshine, доводили, що художник Жао Менглін не володіє авторськими правами на оспорюване зображення, позаяк воно є частиною народної творчості і національної культурної спадщини, яка передається з покоління в покоління протягом більше тисячі років.

Погодившись, що зображення дійсно є частиною традиційної народної творчості, місцевий суд втім прийшов до висновку, що Жао Менглін додав свій оригінальний стиль, який відчувається у пропорціях та особливому використанні ліній.

На підставі цього суд ухвалив рішення, що зображення, створені Жао Менгліном є авторськими творами і відповідно компанія Century Sunshine порушила його авторські права та зобов’язана сплатити відшкодування.

Нещодавно, веб-портал BitTorrent.com запустив нову інціативу, яка переслідує мету зробити поширення цифрової музики прибутковим для виконавців та корисним для меломанів.

Користувачам пропонується завантажити оберемок, який включає безкоштовні записи музикантів та програмне забезпечення рекламного спонсора сервісу. За кожним разом, коли користувачі завантажують програмний продукт спонсора, він виплочує як музиканту так і компанії BitTorrent винагороду.

Першим музикантом, який погодився провести такий експеримент, став електронник DJ Shadow, який підготував для фанів екслюзивну підбірку музичних матеріалів.

Цей проект відображає нову бізнес модель, яку творці BitTorrent намагаються запровадити, для забезпечення взаємовигідного функціонування файлообміну як для компанії і користувачів, так і для музичної і кіноіндрустрії.

Очевидно, ця спроба легалізувати діяльність і відкинути трабиційні обвинувачення в порушенні авторських прав не в останню чергу пов’язана із широкою антипіратською компанією, яка протікає у світі.

В приперченій дорослою індустрією розваг справі, яка розглядалась в апеляційному суді сьомого округу у США, суддею Річардом Познером було винесено рішення, що може мати значний вплив на розвиток всемережжя.

Продюсер порно фільмів Flava Works звернувся з позовом про порушення прав інтелектуальної власності до веб-сервісу myVidster. Адміністратори веб-порталу myVidster розміщують на ньому вставлене відео, яке знаходиться на серверах третіх сторін. Одним з таких відеоматеріалів були роботи Flava Works, доступ до яких на сайті, яким він володіє, є платним.

Позивач у справі вимагав визнати, що компанія myVidster сприяла порушенню авторських прав користувачами свого сайту через надання їм несанкціонованого доступу до матеріалів в обхід платного сервісу, що завдало йому фінансових збитків.

Захист відповідача доводив, що матеріали зберігаються на серверах третіх сторін і передача даних відбувається напряму між тими серверами і комп’ютерами користувачів.

Постановляючи своє рішення суддя висловив думку, що надаючи користувачам адреси за якими вони можуть знайти розважальні відеоматеріали myVidster не вчиняє жодних дій, які порушують авторські права, навіть якщо й, дійсно, користувачі заходять на myVidster для перегляду відео, яке використовується третіми сторонами без дозволу правовласника.

Суддя підкреслив, що вставлення відео на веб-сторінці не можна прирівнювати до розповсюдження шляхом передачі даних чи публічного сповіщення об’єкту авторського права.

Таким чином, якщо користувачі не копіюють відеоматеріали позивача, то не можна вважати що дії myVidster якось сприяють кількості порушень авторських прав Flava Works, позаяк користувачі не порушують жодних прав інтелектуальної власності лише самим фактом перегляду матеріалів.

Єдиним порушенням прав інтелектуальної власності в цій ситуації суддя назвав несанкціоноване завантаження файлів на сервер третіх сторін.

Це перша справа в США, яка дала чітку відповідь на питання законності вставленого і потокового відео, яке транслюється з мережевих потуг третіх сторін. Можна вважати, що це перший випадок повної легалізації моделі поширення матеріалів відеозберігачами на зразок YouTube.