Вчора представники Apple та Samsung звернулись до суду присяжних із завершальними промовами в справі взаємних претензій з приводу порушення прав інтелектуальної власності, про яку ми неодноразово писали.

Підсумовуючи доводи на обгрунтування свого позову, представники Apple найбільше зосередились на тезі, що Samsung умисно вніс змін в дизайн своїх пристроїв щоб вони більше нагадували дизайн та користувацький інтерфейс пристроїв Apple.

На їх думку це доводять документи внутрішнього листування і хронологія подій: оприлюднені під час слухань документи демонстрували, що розробники пристроїв Samsung проводили порівняння власних виробів до пристроїв Apple.

Також правники Apple підкреслювали тезу про схожість “загального візуального враження” пристроїв обох компаній, що, зважаючи на їх форму прямокутника із заокруленими краями, було досить маніпулятивною постановкою питання перед судом присяжних.

Цю думку представники Apple підсилювали тим, що на створення дизайну їх пристроїв пішло аж чотири роки, в той час як на створення дизайну пристроїв Samsung всього три місяці. Такий аргумент має жодної правової ваги, хоча, не виключено, зможе вплинути до деякої міри на погляди присяжних.

Окремо наголошувалась думка, що пристрої Samsung начебто вводять в оману покупців. Хоч, зважаючи на радикально відмінні об’єми продажів пристроїв та достатню маніпулятивність маркетингових опитувань, що мали б цей аргумент підтвердити, ці доводи представників Apple були наймеш переконливими.

Один з представників Apple узагальнив бачення поведінки Samsung фразою, що компанія є “найбільшим фаном телефону iPhone”.

В своїй частині звернення до присяжних правники Samsung наполягали на тому, що їх пристрої суттєво відрізняються від виробів Apple, а позов проти компанії називали засобом отримання конкурентної переваги на ринку через суд, а не дійсною спробою захистити якісь порушені права.
Читати далі »

Третій тиждень судових слухань в патентному спорі за позовом Apple до Samsung завершив заслуховування усіх свідків з обох сторін, на які було відведено по 25 годин для кожної сторони.

З огляду на ймовірність потрапляння справи на апеляцію, представники сторін намагались заслухати якомога більшу кількість свідків. На одну таку спробу з боку представників Apple, яка була відображена у клопотанні об’ємом у 75 сторінок, суддя відреагував надзвичайно жорстко, закинувши адвокатам, що вони, мабуть, “покурюють крек-кокаїн”. Дев’ять членів суду присяжних також з трудом могли слідкувати за детальними свідченнями фахівців, що часто вимагали певної підготовки аудиторії, щоб бути належно зрозумілими.

З огляду на складність питань, які були поставлені перед судом присяжним, серед членів якого немає жодного кваліфікованого спеціаліста в галузях, які необхідні для розуміння суті спору, суддя неодноразово звертався до сторін із закликом шукати порозуміння через мирову угоду.

Втім, очевидно, на цьому етапі правники не готові були покидати залу суду, тож головними питаннями свідчень минулого тижня стали нюанси патентів на 3G технології, якими володіє Samsung. Відмінності у свідченнях еспертів стосовно розміру компенсації, яку Apple повинен був би сплатити за використання технологій Samsung, межували від 22.8 млн. дол.США до 399 млн. дол. США.

На боці Apple виступали також свідки, які стверджували, що Samsung не повідомив вчасно про володіння цими патентами, тому не має права вимагати зараз компенсації за їх порушення.

У вівторок наступного тижня представники сторін представлять свої заключні промови. Рішення суду присяжних очікується ще до кінця цього місяця.

В приперченій дорослою індустрією розваг справі, яка розглядалась в апеляційному суді сьомого округу у США, суддею Річардом Познером було винесено рішення, що може мати значний вплив на розвиток всемережжя.

Продюсер порно фільмів Flava Works звернувся з позовом про порушення прав інтелектуальної власності до веб-сервісу myVidster. Адміністратори веб-порталу myVidster розміщують на ньому вставлене відео, яке знаходиться на серверах третіх сторін. Одним з таких відеоматеріалів були роботи Flava Works, доступ до яких на сайті, яким він володіє, є платним.

Позивач у справі вимагав визнати, що компанія myVidster сприяла порушенню авторських прав користувачами свого сайту через надання їм несанкціонованого доступу до матеріалів в обхід платного сервісу, що завдало йому фінансових збитків.

Захист відповідача доводив, що матеріали зберігаються на серверах третіх сторін і передача даних відбувається напряму між тими серверами і комп’ютерами користувачів.

Постановляючи своє рішення суддя висловив думку, що надаючи користувачам адреси за якими вони можуть знайти розважальні відеоматеріали myVidster не вчиняє жодних дій, які порушують авторські права, навіть якщо й, дійсно, користувачі заходять на myVidster для перегляду відео, яке використовується третіми сторонами без дозволу правовласника.

Суддя підкреслив, що вставлення відео на веб-сторінці не можна прирівнювати до розповсюдження шляхом передачі даних чи публічного сповіщення об’єкту авторського права.

Таким чином, якщо користувачі не копіюють відеоматеріали позивача, то не можна вважати що дії myVidster якось сприяють кількості порушень авторських прав Flava Works, позаяк користувачі не порушують жодних прав інтелектуальної власності лише самим фактом перегляду матеріалів.

Єдиним порушенням прав інтелектуальної власності в цій ситуації суддя назвав несанкціоноване завантаження файлів на сервер третіх сторін.

Це перша справа в США, яка дала чітку відповідь на питання законності вставленого і потокового відео, яке транслюється з мережевих потуг третіх сторін. Можна вважати, що це перший випадок повної легалізації моделі поширення матеріалів відеозберігачами на зразок YouTube.