Протести в Польщі проти приєднання до Антиконтрафактної Торгівельної Угоди
26 січня, 2012Протягом декількох останніх днів в Польщі вібуваються масові акції протесту проти приєднання Польщі до Антиконтрафактної Торгівельної Угоди (Anti-Counterfeiting Trade Agreement).
Після сьогоднішнього підписання угоди в Токіо послом в Японії Ядвігою Родовіч-Чеховською, поряд з Фінляндією, Францією, Ірландією, Італією, Грецією, Португалією та Румунією, Польща приєдналась до грона країн, яке включає США, Канаду, Японію, Південну Корею, Сингапур, Нову Зеландію, Марокко, та інших, які підписали угоду раніше. Вцілому до угоди приєдналась 31 держава.
Втім, з усіх країн саме в Польщі відбуваються найбільш масові акції незадоволення. В Любліні, Познані, і Варшаві пройшли багатотисячні мітинги з закликами не допустити цензури у всемережжі. Групи хактивістів (активістів, що використовують технічні засоби для просування своїх ідей), за підтримки міжнародної групи хакерів “Anonymous” розпочали DDOS-атаки на іменки держвних органів, блокуючи роботу основних крядових порталів.
Чи не найбільшою причиною такого обурення людей, поряд із самим змістом уогоди, є її надутаємничений спосіб прийняття. Довгий час угода приховувалась від громадськості, з приводу чого розгорілось багато скандалів, особливо гучні в ЄС.
Сьогодні також подав у відставку уповноважений ЄС в питаннях Антиконтрафактної Торгівельної Угоди Кадер Аріф, засудивши документ та звернувшись до громадськості із застереженням з приводу неприйнятності способу прийняття та змісту угоди.
Угода є прикладом неприхованого лобізму великих медіа компаній, ініціативу яких усією дипломатичною вагою підтримав уряд США.
Очевидним недоліком механізму імплементації норм закладених в угоді в національне законодавство є недемократичний порядок їх випрацювання. Адже, складається враження, що угода стала засобом просунути ідеї в ній закладені через національні уряди, оскільки, ймовірно, виборці не надали б мандату на запровадження такого законодавства, якщо б воно виходило від місцевих парламентарів.
Звичайно, угода ще має бути ратифікованою національними парламентами, але процес ратифікації передбачає іншу процедуру і рівень залучення громадськості, ніж прийняття національного заонодавства. Тому виборці відчувають себе ошуканими і можемо очікувати продовження протестів.
Для набуття чинності необхідно щоб угода була ратифікована парламентами шести країн.