150 мільйонів злочинців
23 січня, 2012
150 мільйонів злочинців
Роман Похила, для УП
Публікація статті на іменці інтернет-видання “Українська правда“
На фоні протесту інтернет-спільноти проти репресивних американських законопроектів, які несуть загрозу запровадження цензури у всемережжі, Департамент правосуддя США оголосив про закриття одного з найбільших у світі файлозберігачів – Megaupload, та про арешт і висунення кримінальних обвинувачень на адресу власників та керівництва компанії.
У своїй гучній заяві американські посадовці назвали компанію, яка входить до двадцятки найбільш відвідуваних іменок світу, – міжнародною злочинною організацією, яка заправляє віртуальним базаром піратського контенту та порнографії.
Найцікавіше, що ще не встиг вщухнути гучний скандал із приводу неправомірного видалення рекламного ролику Megaupload, проти чого із судовим позовом до музичного мейджора звернулась сама компанія Megaupload, чим, мабуть, не на жарт розізлила Universal.
Сьогодні ж судові ролі помінялись на протилежні.
Кримінальне переслідування керівництва Megaupload привертає увагу світової громадськості не лише своїм значенням на фоні згаданих подій, що багато оглядачів миттєво назвало залякуванням силою з боку американської влади. Більш за все, тим, що жоден з обвинувачених не є громадянином США, і навіть не перебував на території США.
Офіційно компанія Megaupload зареєстрована й знаходиться в Гонконгу. Засновник і директор холдингу, який володіє файлозберігачем Megaupload, Кім Шмітц є резидентом Гонконгу й Нової Зеландії. Співзасновник і технічний директор Матіас Ортман є громадянином Німеччини й резидентом Гонконгу та Німеччини. Директор з маркетингу Фін Батато є громадянином і резидентом Німеччини.
Графічний дизайнер Юліуш Бенко – громадянином і резидентом Словаччини. Свен Ехтернах, директор з розвитку, є громадянином Німеччини. Керівник департаменту з програмного забезпечення Андрус Номм є громадянином Естонії та резидентом Туреччини й Естонії. Брам Ван дер Колк, керівник відділу мережевої інфраструктури, є громадянином Нідерландів та резидентом Нової Зеландії та Нідерландів.
Між іншим, укидається в очі, що в обвинувальному висновку відсутнє ім’я виконавчого директора компанії Кассіма Діна, музиканта відомого під псевдо Swizz Beatz, який є чоловіком знаної співачки Аліші Кіс (Alicia Keys).
Новозеландська влада затримала Кіма Шмітца, Матіаса Ортмана, Фіна Батато та Брама Ван дер Колка в Окленді на підставі міжнародних ордерів на арешт, виданих американськими правоохоронцями. Інші керівники Megaupload, прізвища яких зазначені в обвинувальному висновку, наразі знаходяться на волі.
Не дивлячись на те, що обвинувачені не мають особистого зв’язку з територією США, вони були арештовані за порушення американського законодавства в сфері інтелектуальної власності. Формальною підставою встановлення зв’язку з американською юрисдикцією, за інформацією американського Департаменту правосуддя, стало використання компанією серверів в Ешборні, штат Вірджинія, та у федеральному окрузі Вашингтон.
Цю операцію американська влада провела зі справжнім розмахом.
Було проведено більше двадцяти обшуків у дев’яти країнах та накладено арешт на майно вартістю біля 50 мільйонів доларів США. Федеральний суд Вірджинії ухвалив також припинити діяльність вісімнадцяти доменних імен, які мають стосунок до материнського холдингу Megaupload – Vestor Limited.
Основні обвинувачення, висунуті проти керівництва Megaupload в обвинувальному висновку полягають у:
– змові щодо діяльності злочинної організації;
– змові щодо порушення прав інтелектуальної власності;
– та змові задля відмивання коштів.
Під цими розмитими формулюваннями прокуратура має на увазі дії керівництва Megaupload, які полягали в грошову заохоченні сторонніх сайтів та користувачів – оприлюднювати інтернет-лінки на файли, розміщені на серверах компанії, що порушують авторські права.
Прокуратура стверджує, що дії керівництва Megaupload призвели до збитків американських правовласників у розмірі 500 мільйонів доларів США у вигляді упущеної ними вигоди від продажу контенту, що дозволило файлозберігачу отримати прибутки від розміщення реклами та надання послуг із файлозберігання в розмірі 175 мільйонів.
Перед тим як сервери компанії припинили роботу, Megaupload встигли зробити заяву, у якій спростовували ці обвинувачення, вказуючи, що більшість контенту на їх серверах є легітимним, а претензії американських правовласників – надумано роздутими.
Кримінальне переслідування керівництва Megaupload підіймає ще одну важливу правову проблему, яка може зачепити функціонування таких інтернет-гігантів як, наприклад, YouTube. Адже файлозберігач не розміщував ніколи контенту від власного імені, не надавав користувачам можливості пошуку файлів на своїх серверах, та не забезпечував їм доступу до прилюдної бази даних з індексованими файлами.
Іншими словами, Megaupload діяла як традиційна компанія-надавач інтернет-послуг, які в більшості країн, за умови дотримання певних правових приписів, не несуть відповідальність за дії користувачів. Проте, у цьому випадку, у провину керівництву Megaupload ставляться саме порушення, що їх було вчинено користувачами, які завантажували на сервери компанії піратські фільми та музику.
Чи, таким чином, від сьогодні слід розуміти, що американське правосуддя вважає 150 мільйонів зареєстрованих користувачів Megaupload та близько 50 мільйонів відвідувачів щодня – кримінальними злочинцями, а 4 відсотки загального обсягу інтернет-потоку – злочинною діяльністю?
Чи такі знані музиканти, як Kanye West, Will.I.Am, Snoop Dogg, Alicia Keys, Mary Jane Blige, які висловили свою підтримку діяльності Megaupload у контроверсійному рекламному ролику – також вступили у змову з метою заохочення громадськості до порушення авторських прав і, відповідно, мають сісти на лаву підсудних?
Очевидно, інтернет-спільнота не сприйме з легкістю дії американської юстиції.
Недарма, за лічені години після повідомлення про арешт керівництва Megaupload, хакери з групи “Анонімус” через DDoS-атаки призвели до недоступності інтернет-іменок Департаменту правосуддя США, Білого Дому, Американського Агентства з Авторських Прав, Американської Асоціації Кіноіндустрії, Американської Асоціації Індустрії Звукозапису, музичного гіганта Universal Music, та іменок інших компаній, які висловили прилюдну підтримку законопроектам з регулювання інтернету, які знаходяться зараз на розгляді в Конгресі США.
Департамент правосуддя наразі заперечує будь-який зв’язок між цією подією та гострою дискусією, що набирає обертів, навколо положень нових законопроектів “Зупинимо Онлайн Піратство”, Stop Online Piracy Act, та “Захистимо Інтелектуальну Власність”, Protect IP Act.
Однак опоненти законопроектів звертають увагу на те, що ситуація з Megaupload є доказом надмірної влади правоохоронних органів у питанні контролю інтернету вже за існуючого стану законодавства. Тож, у випадку її посилення, установлення контролю великих медіа компаній над інтернетом призведе до загрози згортання відкритості мережі.
Ці законопроекти, серед іншого, відкривають шлях для правовласників вимагати через суд обмеження співпраці пошукових систем, рекламних мереж, платіжних систем, а, найважливіше, інтернет-провайдерів – із сайтами, які, на думку правовласників, сприяють піратству.
Особливо громадськість і технічних експертів турбують можливості, які цей законопроект створює для втручання в усталену систему доменних імен і технічні ризики, із цим пов’язані. Адже суди зможуть зобов’язувати провайдерів вносити зміни в DNS-записи, або вдаватись до інших засобів із метою унеможливлення доступу інтернет-користувачів до мережевих потуг, які будуть визнані відповідальними за порушення авторських прав.
Цю ініціативу вже називають спробою побудувати “велику китайську мережеву стіну” в США, позаяк заходи передусім стосуватимуться доменних імен, які не зареєстровані в американській зоні.
Очевидно, що американські законопроекти суттєво зачеплять існування інтернету як єдиної, уніфікованої, глобальної комунікаційної мережі, яка позиціонувалась понад політикою національних урядів.
Наслідком стане також те, що американський уряд “офіційно” призначить себе поліцейським інтернету.
Природно, що світова громадськість занепокоєна можливістю такого розвитку подій, позаяк, найбільша “демократія” світу та найбільший інтернет-ринок потраплять у компанію країн, які невтомно запроваджують нові й нові спроби обмежити всемережжя. А це Китай, Білорусь, Сирія, Таїланд, В’єтнам, Іран, тощо.
На жаль, на самому початку цього року привід говорити про інтернет-цензуру також дав популярний український файлозберігач, який, за ствердженням користувача vseokey777, повідомив про отриману заборону з боку мережевого сервісу розміщувати в публічному доступі відеоролик ТВі, в якому пародіюється новорічне привітання президента Януковича.
Користувач стверджує, що, після розміщення ролика, адміністратором сервісу було змінено статус допису на приватний, що обмежує можливість прилюдного перегляду відео, а користувачу було надіслано повідомлення про те, що доступ до відеоролика обмежено відповідно до “Загальних правил розміщення інформації”, які забороняють розміщувати “об’єкти, які містять будь-які прямі чи непрямі висловлювання, що ображають державу Україна, та/або її суверенітет, її уряд і державні символи.”
Можна сміливо стверджувати, що присутність такого положення в правилах користування файлозберігача суперечить 34-й статті Конституції, яка гарантує кожному право на вільне вираження своїх поглядів і переконань, через, серед іншого, вільне зберігання й поширення інформації в будь-який спосіб.
У цілому, складається враження, що розвиток інтернет-мережі підійшов до нового етапу.
Назрів час для збалансованої дискусії про її майбутнє, де будуть почуті голоси не лише лобістів великих медіа-компаній, але також загалу користувачів.
Завдяки відкритій природі функціонування інтернету не лише було створено мільйони робочих місць, гігантський сектор міжнародної економіки й мультиміліардний ринок, але й невідворотно змінився культурний та політичний ландшафт людської цивілізації.
Протягом усього часу, з народження цього історичного феномену, традиційні суспільні й державні структури намагались взяти його під контроль. І, як бачимо, уряди готові посунутись дуже далеко, аби завадити соціальним та культурним змінам, які несе із собою відкритість всемережжя.
Очевидно, географічна фрагментація інтернету зусиллями ряду держав може призвести до нівелювання його ролі як глобальної рушійної сили цивілізаційних змін.
Тому світова громадськість сьогодні несе історичну відповідальність – захистити його потенціал від зазіхань тих, хто виступає проти суспільного поступу.
