Лише минулого тижня Google представив нову модель планшету Nexus 7, розроблену спільно з Asus, а сьогодні представник Nokia вже заявив, що пристрій порушує ряд патентів, якими володіє один з найбільших виробників стільникових телефонів.

В заяві Nokia відсутнє уточнення про які саме патенти йдеться, проте ймовірно, що справа у патентах на технології бездротового зв’язку, зокрема стандарт IEEE 802.11 Wi-Fi.

З тональності заяви можна припустити, що Nokia не плнує відразу вдаватись до агресивних юридичних дій, а дає час Google та Asus аби отримати належні ліцензії на технології, які використовуються у їх пристрої.

Для Google обвинувачення в порушеннях чужих патентів звучать останнім часом дуже часто. Нещодавно ми в деталях писали про рекордний позов Apple до Samsung, за результатами якого суд присяжних визнав правомочність претензій Apple, які в більшості були пов’язані з функціями операційної системи для мобільних пристроїв Android, творцем якої є Google.

Зовсім нещодавно ми писали про скаргу до Європейського суду на ухвалене в Німеччині рішення про обов’язкову ідентифікацію користувачів стільникового зв’язку, а сьогодні українські заслби масово інформації повідомляють, що Держспецзв’язок України розробив проект закону “Про внесення змін до закону “Про телекомунікації”, яким пропонується запровадження ідентифікації користувачів телекомунікаційних послуг.

Обгрунтування передбачуване – спростити життя правоохоронним органам в ідентифікації споживачів “при проведенні заходів щодо запобігання правопорушенням та їх розкриття”.

В контексті обмеження демократичних свобод в країні, на жаль, приходиться констатувати, що українська влада продовжує курс на побудову поліцейської держави.

Партія піратів Німеччини звернулась до Європейського суду з прав людини із оскарженням рішення Федерального конституційного суду, яким у лютому цього року було визнано законним вимагати від користувачів послуг стільникового зв’язку ідентифікації особи при придбанні передоплатних SIM карток.

Правова позиція представників Партії піратів спирається на захист недоторканості особистого життя, який передбачає Європейська конвенція прав людини.

В апеляції говориться, що право на анонімність спілкування є частиною захисту, яка передбачена гарантіями Конвенції.

Німеччина не єдина держава в ЄС, в якій було запроваджено обов’язкову ідентифікацію користувачів послуг операторів стільникового зв’язку, – схожі правила існують у Франції та Данії.

Традиційним аргументом на користь ідентифікації користувачів називається запобігання незаконним діям з використанням засобів зв’язку, проте при цьому зовсім не береться до уваги важливість збереження анонімності для цілком законних дій, зокрема, коли необхідно захистити конфідеційність ділового спілкування чи особу людей, які є джерелами інформації журналістських розслідувань.