Вчора представники Apple та Samsung звернулись до суду присяжних із завершальними промовами в справі взаємних претензій з приводу порушення прав інтелектуальної власності, про яку ми неодноразово писали.

Підсумовуючи доводи на обгрунтування свого позову, представники Apple найбільше зосередились на тезі, що Samsung умисно вніс змін в дизайн своїх пристроїв щоб вони більше нагадували дизайн та користувацький інтерфейс пристроїв Apple.

На їх думку це доводять документи внутрішнього листування і хронологія подій: оприлюднені під час слухань документи демонстрували, що розробники пристроїв Samsung проводили порівняння власних виробів до пристроїв Apple.

Також правники Apple підкреслювали тезу про схожість “загального візуального враження” пристроїв обох компаній, що, зважаючи на їх форму прямокутника із заокруленими краями, було досить маніпулятивною постановкою питання перед судом присяжних.

Цю думку представники Apple підсилювали тим, що на створення дизайну їх пристроїв пішло аж чотири роки, в той час як на створення дизайну пристроїв Samsung всього три місяці. Такий аргумент має жодної правової ваги, хоча, не виключено, зможе вплинути до деякої міри на погляди присяжних.

Окремо наголошувалась думка, що пристрої Samsung начебто вводять в оману покупців. Хоч, зважаючи на радикально відмінні об’єми продажів пристроїв та достатню маніпулятивність маркетингових опитувань, що мали б цей аргумент підтвердити, ці доводи представників Apple були наймеш переконливими.

Один з представників Apple узагальнив бачення поведінки Samsung фразою, що компанія є “найбільшим фаном телефону iPhone”.

В своїй частині звернення до присяжних правники Samsung наполягали на тому, що їх пристрої суттєво відрізняються від виробів Apple, а позов проти компанії називали засобом отримання конкурентної переваги на ринку через суд, а не дійсною спробою захистити якісь порушені права.
Читати далі »

Німецький федеральний суд ухвалив рішення, яким файлозберігач може визнаватись відповідальним за розміщення інтернет-ланок, які вказують на матеріали на його серверах, що порушують авторські права.

В 2008 році компанія-розробник комп’ютерних ігор Atari подала позов проти RapidShare через виявлення неліцензійних копій відео гри Alone in the Dark на серверах файлозберігача. Компанія Atari вимагала від RapidShare запровадження системи фільтрування файлів, які завантажуються на сервери, щоб запобігти можливим новим порушенням їх прав на відео гру.

Вищий земельний суд Дюссельдорфу ухвалив рішення, яким визнав, що файлозберігач діє в рамках закону і дії, які вживаються RapidShare для недопущення порушень авторських прав є достатніми. Представники Atari не погодились з таким висновком суду і подали на апеляцію до федерального суду.

На думку апеляційного суду, файлозберігачі не повинні монітори файли, які завантажуються користувачами, але зобов’язані видаляти файли, що порушують авторські права, на вимогу правовласників після відповідного повідомлення з їх боку.

Втім, суд зазначив у рішенні, що окремі дії RapidShare таки сприяють порушенням авторських прав, і зобов’язав файлозберігача вжити усіх технічних і економічно обгрунтованих засобів для запобігання цим порушенням. Зокрема, файлозберігач повинен вжити додаткових заходів для запобігання появі інтернет-ланок до матеріалів, які порушують авторські права, на веб-сторінках третіх сторін.

Шукаючи баланс в зобов’язаннях, які суд поклав на файлозберігача, було також зауважено, що такі засоби не можуть перешкоджати функціонуванню бізнес-моделі ведення підприємницької діяльності RapidShare.

Через відсутність переконливих доводів як відповідача так і позивача стосовно ефктивності заходів, які вживаються для запобігання порушенням на момент розгляду справи, федеральний суд постановив повернути справу на повторний розгляд у Вищому земельному суді Дюссельдорфу.

В принципі, це рішення дозволяє RapidShare розраховувати на позитивне звершення процесу, оскільки протягом останнього часу компанією дійсно було вжито багато заходів для запобігання порушенням авторського права.

Компанія Inter IKEA Systems B.V., яка зареєстрована в Голландії та з 1983 є одним з центральних елементів корпоративної структури мебельного гіганта, оголосила про придбання торгового знаку “Ikea” в ліхтенштейнської Interogo Foundation за 9 млрд. Євро.

Протягом міжнародної експансії групи компаній Ikea корпоративна структура також зазнавала трансформації, зокрема права інтелектуальної власності з метою податкової оптимізації були відділені від основної виробничої групи компаній INGKA і сконцентровані в групі компаній Inter IKEA Group, до якої належить також Inter IKEA Systems.

Придбання прав на торговий знак є внутрішьою операцією, позаяк холдинг Interogo є власником компанії Inter Ikea Systems. Interogo Foundation було утворено в 1989 для утримання контролю над компаніями групи, гнучкого управління її інтересами та використання можливостей податквої оптимізації, які надає право Ліхтинштейну.

Завдяки сприятливому податковому законодавству Ліхтеншштейну для бізнесу, який має в основі ліцензування інтелектуальної власності, однією з основних функцій Interogo є укладання франчайзингових договорів з магазинами під торговим знаком IKEA по всьому світу. Оголошувалось, що певні кроки в цьому напрямку будуть зроблені у другій половині цього року.

До речі, Україна до цього часу не ратифікувала Угоду про уникнення подвійного оподаткування з Ліхтинштейном, що суттєво обмежує можливості українського бізнесу, особливо в сфері IT, для міжнародного зростання.