Україна запроваджує новий механізм захисту прав ІВ в інтернеті

13 травня, 2017

Видання VOX Ukraine опублікувало статтю Івана Чайки “Піратська бухта: чи будуть дотримуватися авторські права в Україні”, в якій аналізується новий вітчизняний закон «Про державну підтримку кінематографу в Україні».

Зокрема, автор зосереджує увагу на тому, що новозапроваджений інструмент захисту авторського права в інтернеті «заява про припинення порушення» врахував національні особливості, іноземний досвід, та вимоги наближення українського законодавства до права Європейського Союзу.

На думку автора, український формат «заяви про припинення порушення авторського права з використанням мережі Інтернет» є прикладом поєднання двох різних підходів: американського «повідомити та заблокувати», який базується на презумпції відповідальності потенційного порушника, та канадійського «повідомити і переслати», засаднича ціль якого попередити про порушення, а не автоматично блокувати контент.

Автор доводить, що дворівнева система, запроваджена в Україні, бере до уваги необхідність забезпечення балансу інтересів між власниками авторських прав, провайдерами, і звичайними користувачами, позаяк механізм «заяви про припинення порушення» буде застосовуватися виключно до музичних, аудіовізуальних (фільмів), відеограм, фонограм, комп’ютерних програм та передач організацій мовлення (телебачення і радіо).

Комерційна таємниця на підприємстві

14 березня, 2017

Видання Економічна Правда опублікувало статтю Марії Коваль “Якщо у вас вкрали технології”, про небезпеку викрадення комерційної таємниці працівниками підприємства.

Стаття аналізує правову ситуацію довкола судового спору між Waymo (дочірня компанія Google) та Uber щодо технології LiDAR, яка відповідає за самопозиціонування автомобіля на дорозі для забзпечення автоматизованого управління автомобілями.

Автор звертає увагу, що для того щоб довести викрадення комерційної таємниці, насамперед, необхідно довести, що така інформація надійно захищалася від стороннього доступу технічними засобами, на кшталт кодування, обмеження доступу користувачів, захист від копіювання, відслідковування несанкціонованого доступу чи копіювання, і т.п.

Також, автор закликає українські компанії приділяти більшу увагу режиму охорони комерційної таємниці на підприємстві через укладання відповідних договорів з працівниками, та прийняття положення про комерційну таємницю, яким регламентувати поводження з інформацією, яка становить комерційну цінність.

Війна “патентним тролям”

30 січня, 2017

Видання Економічна Правда опублікувало статтю Марії Коваль “Влада оголосила війну “патентним тролям””, в якій автор аналізує ситуацію, яка склалась навколо зловживання патентним захистом в Україні.

Мінекономіки вирішило покласти край узаконеному вимагательству недобросовісних заявників, які патентують звичайні предмети (лампочки, вішалки, тощо), а потім вимагають у підприємців, які імпортують товари в Україну, гроші. 18 січня цього року цряд підтримав законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної (промислової) власності”, який згодом було заркєстровано в парламеті під номером 5699.
Разберемся, в чем же заключается совершенствование правовой охраны интеллектуальной собственности.

Аналізуючи законопроект, автор підкреслює, що основною новацією є те, що до критеріїв патентноспроможності промислового зразка додасться “індивідуальний характер”.

Більш того, важливо, що законопроект пропонує механізм визнання прав на промисловий зразок недійсними Апеляційною палатою.

Автор попереджає також про недолік законопроекту, який стосується обмеженого строку (5 років) на визнання прав на промисловий зразок недійсними.