Представники оператора стільникового зв’язку “Київстар” розкритикували законопроект №3879 депутатів Вадима Колесніченка та Володимира Олійника, який ввійшов до пакету, так званих, “диктаторських” законів, ухвалених парламентом.

Новим законом запроваджується ліцензування послуг доступу до інтернету, що на гадку представників оператора, несе додаткові організаційні та фінансові навантаження для учасників комунікаційного ринку й суперечить курсу на лібералізацію та дерегуляцію економіки.

Тривогу викликають також новації, які запроваджують механізм обмеження доступу до веб-ресурсів в позасудовому порядку. НКРЗІ за законом отримує повноваження блокувати ресурси на підставі висновку експерта, а оператори й провайдери телекомунікацій зобов`язуються на підставі рішення комісії здійснювати обмеження доступу абонентів до вказаних ресурсів.

Незрозумілими з точки зору доцільності виявились й положення закону стосовно ідентифікації кінцевого обладнання абонента в мережі, позаяк, на думку представників оператора, у чинному законодавстві в абонента є вибір способу своєї ідентифікації під час укладення договору з оператором, зокрема через надання паспортних даних.

Державна служба інтелектуальної власності виступила із ініціативою ухвалення проекту закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет”, який дозволяє обмежувати доступ до веб-ресурсів без необхідності доведення порушення авторських прав в судовому порядку.

За законопроектом сервісні служби, які відповідальні за розміщення сторінок, будуть зобов`язані блокувати ресурси за заявами щодо порушення авторських прав від зацікавлених осіб, якщо протягом трьох днів власник веб-ресурсу не надав письмової відповіді на такі заяви.

Надзвичайно суперечливою є відсутність в законопоекті процедури, яка б забезпечувала перевірку правомірності претензій, позаяк лише наявність нотаріально завіреного знятка (скріншоту) веб-сторінки, яка за твердженням завника порушує авторські права, достатньо для запровадження обмежень.

Очевидно, що такі норми законопроекту закладають істотні ризики зловживань і зловмисного блокування ресурсів з метою несумлінної конкуренції, видалення небажаної інформації й обмеження свободи слова у всемережжі.

Ймовірно законопроект зазнає гострої критики з боку експертів та організацій, які представляють інтереси інтернет-спільноти.

Ерік Шмідт передбачив зникнення цензури в інтернеті протягом десять років
21 ноября в 12:02
http://dt.ua/TECHNOLOGIES/erik-shmidt-peredbachiv-zniknennya-cenzuri-v-interneti-protyagom-desyat-rokiv-132295_.html
Система працює так: “Перше – вони намагаються заблокувати тебе; друге – вони хочуть дізнатися про тебе все; третє – ти перемагаєш”.
Эрик Шмидт
Оптиміст Ерік Шмідт з Google Inc
rigort.livejournal.com/57226.html
Голова ради директорів Google Inc Ерік Шмідт дав сміливий прогноз: цензура у світі може зникнути через десятиліття, а шифрування допоможе людям захиститися від урядового стеження.

У лекції, прочитаній в Університеті Джона Хопкінса, топ-менеджер найбільшої у світі пошукової інтернет-компанії припустив, що загальне підключення до інтернету та захист персональний даних призведуть до припинення цензури у Китаї та інших країнах світу, де обмежено свободу слова.

“Перше – вони намагаються заблокувати тебе; друге – вони хочуть дізнатися про тебе все; третє – ти перемагаєш. Я справді вважаю, що це так і працює… Я вірю, що у нас є реальний шанс усунути цензуру і можливість її виникнення за десятиліття”, – сказав Шмідт.

Шмідт вже давно виступає проти обмежень свободи слова і доступу в інтернет. На початку цього року він їздив до Північної Кореї – країни, відрізаної від решти світу, у спробі просунути свої ідеї.

“Зрозуміло, що у нас не вийшло. Але ми спробуємо знову. Назад нас не запросили”, – розповів Шмідт про приватну поїздку, обрання часу для якої пізніше розкритикував Держдепартамент США, тому що практично відразу після неї КНДР провела випробування ракети дальнього радіусу дії.

У себе вдома, у США, Google опинилася серед кількох компаній, втягнутих у розгляд з приводу пособництва урядовому шпигунству. У секретних документах, які було розкрито екс-співробітником американських спецслужб Едвардом Сноуденом, є припущення, що Агентство національної безпеки використовувало дані Google та інших компаній для більш оперативного збору інформації.

Шмідт, який займав також до 2011 року посаду виконавчого директора Google, сказав, що діяльність АНБ, якщо інформація підтвердиться, незаконна й обурлива.

Сам Google також недавно критикували за багаторічний збір даних. За матеріалами: Reuters